Від мрії батька до світового визнання: історія крафтової виноробні Father’s Wine з Тернопільщини
Тернопільщина — нетиповий для виноробства регіон зі складними погодними умовами. Проте родина Буячків із Гусятина довела, що якісне українське вино може народжуватися не лише на півдні чи на Закарпатті, а й на подільських чорноземах.
Father’s Wine — першопрохідці виноробства на Тернопільщині та перший винний бренд України, що здобув престижну міжнародну премію Red Dot: Best of the Best у категорії Brands & Communication Design. Виноробня відома своїм авангардним дизайном етикеток, унікальними сортами винограду та принциповою відкритістю.
Редакція SlidMedia поспілкувалася із співвласницею та головною натхненницею Father’s Wine Оксаною Буячок про те, як родинне захоплення переросло в бізнес, як команда долає виклики війни та природи і яким є майбутнє українського виноробства.
Від експериментальних саджанців до родинного бізнесу
Історія Father’s Wine починається у містечку Гусятин на Тернопільщині. Попри те, що регіон тривалий час не сприймався як виноробний край, технічний виноград тут здавна ріс чи не в кожному дворі, а сам Гусятин має глибоку винарну історію.
Виноградники виноробні Father's Wine
У місті збереглися давні винні погреби та підземні ходи, а в архівах XVII століття музейники знайшли згадки про сім тогочасних місцевих виноробень та дванадцять броварень, згодом знищених часом і війнами. Навіть у лісі поруч збереглися залишки палацу, де колись працював прадід Оксани і де власник маєтку мав власний виноградник.
Відродити традицію виноробства вирішив Володимир Буячок — батько Оксани. Натхненний другом дитинства, енологом Віктором Кондратом, він прагнув створити те, чого на той момент майже не було на українському ринку — якісне сухе вино. Впродовж 2009–2010 Володимир висадив перші саджанці Володимир безпосередньо на території відновленої ним меблевої фабрики в Гусятині. Він постійно експериментував та шукав саме ті сорти, які найкраще розкриються в кліматичних умовах Поділля.
До 2018 року це було виключно сімейним захопленням: родина виготовляла близько 3–4 тисяч пляшок на рік для власного вжитку та частування друзів. Коли у 2018 році засновника справи не стало, родина опинилася перед вибором — згорнути господарство чи продовжити батькову мрію.
Дружина Надія та діти вирішили йти далі. Назва бренду народилася природно: знайомі та гості, часто запитували: «А чи привезли татове вино?». Щоб зберегти цю теплу пам’ять, обрали назву Father’s Wine.
Шлях до національного ринку відкрився завдяки законодавчим змінам, які спростили процедури ліцензування та оподаткування для малих крафтовиків. Скориставшись цим вікном можливостей, у 2019 році родина пройшла всі бюрократичні етапи та отримала офіційну ліцензію на виробництво й продаж алкоголю, зробивши Father’s Wine однією з перших офіційних крафтових виноробень Тернопільщини.
Чому Гусятин і в чому особливість подільського теруару
Виноградники Father’s Wine розташовані на теплих схилах біля річки Збруч. Окрім особливого мікроклімату Поділля, вирішальну роль відіграє ґрунт — унікальні чорноземи із синьою глиною, які надають вину виразної мінеральності, свіжості та високої кислотності.
Кліматичні умови Тернопільщини вимагають особливого підходу до виноградарства. Щоб лоза була стійкою до сильних морозів та хвороб, основу насаджень склали гібридні та адаптовані сорти. З 38 сортів, які початково висадив Володимир Буячок, родина згодом залишила лише ті, що за десять років експериментів показали найкращі результати:
-
Дублянський — автохтонний технічний сорт родом із Львівщини, який став однією з візитівок виноробні;
-
Йоханітер — німецький сорт із родини рислінгових, що демонструє чудову кислотність у подільському теруарі;
-
Юпітер — американський сорт без кісточки, із якого зазвичай виготовляють родзинки, але навинограднику Father’s Wine він розкрився як основа для унікального вина;
-
Геліос — гібридний білий сорт із високою стійкістю;
-
Мускат Оттонель — витончений ароматичний сорт, що дарує винам яскраві квітково-фруктові ноти.
Ми робимо акцент перш за все на власному винограді. Усе, що стосується білої, рожевої групи, оранжів та петнатів (Pet-Nat, Pétillant Naturel — натуральне ігристе вино, розлите до завершення первинного бродіння без додавання цукру чи дріжджів — при. ред.) — це наша власна сировина. Червоні сорти ми докуповуємо, адже клімат Тернопільщини оптимально підходить саме для свіжих, ароматних та легких білих вин, — пояснює Оксана.
Експеримент із подільським теруаром виявився успішним не лише всередині країни, а й на міжнародному рівні.
Father’s Wine — учасник провідної світової винної виставки ProWein у Дюссельдорфі, а також володар відзнак найпрестижнішого у світі дегустаційного конкурсу Decanter World Wine Awards у Лондоні.
Крім того, виноробня регулярно виборює медалі на професійному конкурсі Ukraine Wine & Spirits Awards.
Виклики природи: 67% втраченого врожаю
Сезон 2026 року виявився для Father’s Wine найважчим за всю історію.
Це мій дев'ятий сезон, і він виявився найскладнішим. Через весняні аномальні заморозки ми втратили 67% врожаю. Остаточно підрахували це лише після завершення збору. Наприклад, наш Мускат Оттонель змерз на 90%, — ділиться Оксана.
Команда намагалася знайти рішення на ринку. Проте знайдений на Одещині Мускат Оттонель мав зовсім інші показники цукру та кислотності. Якби зробили з нього вино, це був би зовсім нехарактерний продукт, тому на виноробні відмовилися від цієї ідеї і замість цього вирішили зробили експеримент із новим сортом. Попри значні втрати в об’ємі, якість того врожаю, який вдалося врятувати, виняткова: концентрація енергії лози та показники у ягодах — максимальні.
Кожен рік у виноробстві не схожий на попередній, і передбачити це заздалегідь неможливо.
Сьогодні потужності Father’s Wine дозволяють виробляти до 60 тисяч пляшок на рік у сприятливі сезони.
Біла та рожева групи, а також оранжі займають 80%, і лише 20% припадає на червоні вина. Акцент роблять на винах із власного винограду — це білі, рожеві, бурштинові вина та петнати, тоді як червоний виноград закуповують.
Загалом це відповідає світовій тенденції: зараз у світі споживають близько 60% білого вина і 40% червоного. Пов’язано це з тим, що люди поступово переходять від важких вин до легших, адже вино перестало бути атрибутом виключно особливих подій.
Вино сприймають як елемент повсякденного життя, як естетику та задоволення, а не спосіб сп’яніти. Люди більше дбають про здоров’я та активний стиль життя. Навіть червоні вина зараз стають легшими — з меншим вмістом алкоголю, меншою витримкою в дубі та яскравішим фруктовим профілем. А в білих та рожевих винах задовольнити цей запит найпростіше.
Команда Father’s Wine
Оксана — ідейна натхненниця: від мене залежить збір, стиль вин, купажі. Пані Надія (мама Оксани — прим. ред.) повністю опікується виноградником.
Будні на виробництві повністю підпорядковані сезонності:
Це дуже залежить від сезону. Буває час, коли всі на винограднику: зазвичай зранку ми збираємося на каву, обговорюємо план на день, а далі розходимося по ролях. Я буваю на виноробні не щодня, бо в цьому немає потреби — команда працює злагоджено. Проте я завжди особисто присутня весь сезон збору та на всіх відповідальних етапах. Решту часу можу працювати в офісі, де потрібно вирішувати операційні чи бухгалтерські питання, — розповідає Оксана.
Для сезонних робіт залучають найманих працівників:
-
на обрізку взимку та чеканку (формування лози) навесні команда заходить на тиждень-два;
-
на збір урожаю потрібно від 20 до 40 людей, адже тут важлива швидкість.
Постійна команда складається з трьох виноробів. Також є логіст, бухгалтер та SMM-фахівчиня. Крім того, родина оптимізує ресурси завдяки паралельному меблевому бізнесу: водії та трактористи працюють на обох підприємствах залежно від сезонного графіка польових робіт.
З початком повномасштабного вторгнення команда практично не змінилася: виїхав лише один працівник, і те планово. Проте знайти нових людей на сезон зараз дуже важко. Багато хто романтизує виноробство, очікуючи лише дегустацій, тоді як це перш за все важка фізична праця.
Війна вплинула більшою мірою на моральний стан команди, але водночас вона дала усвідомлення, що ми не маємо права зупинятися. За цей час ми суттєво виросли всередині країни.
Маркетинг без шаблонів
Впізнаваність бренду і активний контакт з аудиторією почалися з Instagram ще під час пандемії COVID-19. На виноробні самотужки розливали вино, клеїли етикетки й показували весь процес у Stories. Це викликало величезний відгук — два місяці команда практично не виходили з виноробні, відправляючи щоденно по 20–30 замовлень.
Згодом з’явилася впізнавана яскрава етикетка, яка стала візитівкою бренду. Для розробки візуального коду Оксана Буячок звернулася до київської агенції R Agency. Співпраця виявилася максимально влучною — директор агенції Олексій Провороцький сам виявився палким винолюбом. Першочерговим завданням було створити вірусний, сучасний та авангардний дизайн із глибоким українським корінням, але без натяку на шароварщину.
В основу концепції поклали ідею українського орнаменту як оберега. На етикетки винесли чотири базові геометричні символи: квадрат, коло, трикутник та ромб. Вони символізують землю, родючість і природні цикли. Ці символи оформили в авангардному стилі поза часовими рамками.
Для ринку це був певний шок. Близько 85% вин у світі мають білу етикетку із традиційним шрифтом. А тут — вибух кольору та геометрії. Як маркетолог я розуміла: молодій крафтовій марці потрібен вірусний код, який ти побачиш один раз і запам'ятаєш назавжди. Це спрацювало на всі сто відсотків, — зазначає Оксана Буячок.
Ці прості авангардні форми винесли не лише на етикетку, а й у назви окремих вин. Таке рішення виявилося не лише естетичним, а й практичним: оскільки Father’s Wine працює з маловідомими та експериментальними сортами винограду, відсутніми в державному реєстрі, виноробня юридично не має права вказувати назви цих сортів на етикетках. Так з’явилися «Біле коло» з Рислінгу, «Рожевий квадрат» з Юпітеру, «Червоний трикутник» — вино з трьох сортів червоного винограду.
У 2021 році креативна агенція R Agency (Київ) отримала Red Dot: Best of the Best (Німеччина) у категорії Brands & Communication Design за дизайн для Father’s Wine.
Окреме місце в лінійці посідає етикетка зі стилізованим людським обличчям. Це не просто художній елемент, а своєрідна метафора постійної присутності людини у всіх процесах на виноробні. На відміну від масового промислового виробництва, де все автоматизовано, крафт — це про людські руки, емоції та час.
Оксана ділиться, що донедавна у Father’s Wine взагалі не вкладали кошти в таргетовану рекламу — люди самі активно ділилися фотографіями пляшок та робили позначки. Лише останні пів року запускають додаткові інструменти для розвитку сайту. Наразі сайт дає близько 10–12% продажів, а мета команди — довести цю цифру до 20%.
Безпосередньо в Instagram вино не продають, це канал перенаправлення на сайт. Father’s Wine позиціонує себе як відкритий бренд, якому немає чого приховувати. Перегляд процесів у соцмережах — це можливість для аудиторії зазирнути на виноробню онлайн.
Зізнаюся: у нас ніколи не було формальної маркетингової стратегії. Усе будується на візії та інтуїції, особливо під час війни, коли ситуація змінюється щодня.
Партнерства та благодійність
Бренд приділяє особливу увагу колабораціям та благодійності. Першим таким досвідом стала співпраця з письменником Андрієм Любкою: вино з його автографом допомогло зібрати кошти на пікап для ЗСУ. Згодом бренд випустив лімітовану благодійну серію до 25-річчя журналу Elle, а зараз готує ексклюзивний реліз петнату разом зі світовою зіркою, яка живе та записує свій новий альбом в Україні.
Крім цього, вино з Гусятина постійно стає лотами на дипломатичних і благодійних аукціонах за кордоном, а для ресторанів, корпоративних клієнтів та особливих подій (наприклад, весіль) команда розробляє персоналізовані серії з ексклюзивними етикетками.
Якщо пропозиція відповідає нашим цінностям — ми завжди відкриті до співпраці.
Про експорт
На початку повномасштабного вторгнення був бум на експорт через бажання світу підтримати Україну, але згодом ці обсяги зменшилися. Зараз у світі загалом падає споживання алкоголю, і країни сильніше підтримують власних виробників. Крім того, іноземний ринок усе частіше шукає дешевші позиції, проте продавати туди за заниженими цінами для крафтової виноробні просто немає сенсу.
Тому у Father’s Wine вирішили повністю фокусуватися на українському ринку та розвивати локальну винну культуру.
Що робить вино Father's Wine особливим? Насамперед — це енергія та любов людей, які його створюють, — наголошує Оксана. — Сезон збору та переробки — це завжди драйв, у нас на виробництві постійно лунає музика, ми співаємо та кайфуємо від процесу. Ми робимо це вино як для себе та своїх близьких, тому не можемо дозволити собі компромісів щодо якості.
Культура споживання та плани на майбутнє
Попри зростання зацікавленості крафтом, культура споживання вина в Україні поки що лише формується:
Винна культура розвивається, але дуже поступово, — ділиться думками Оксана. — Багато професіоналів та сомельє виїхали, подій стало менше. Поки що вона активно росте всередині певної «бульбашки» поціновувачів. Щоб масштабувати це на рівні всієї країни, потрібна залученість держави та системна підтримка українського виробника. Я мрію про запровадження квот на українські вина в ресторанах — хоча б на рівні 25%, за аналогією з радіоквотами. Це був би справжній поштовх для вітчизняного виноробства. Потрібно просто дати українцям можливість дегустувати та відкривати для себе локальний продукт.
Сьогодні продукцію Father’s Wine можна придбати не лише на офіційному сайті бренду, а й у провідних мережах (Wine Time, Le Silpo, Bad Boy, Goodwine), спеціалізованих сирних та винних бутіках Львова й Києва, а також у партнерських ресторанах по всій Україні.
Головна мрія родини Буячків — це перемога України. Якщо ж говорити про бренд, то мріють тут про будівництво власної великої та сучасної виноробні. У 2022 році мали розпочати будівництво, але через війну проєкт відклали. За цей час виноробня настільки виросла, що той перший проєкт уже замалий. Зараз фіналізують новий план. Це буде простір, в якому прийматимуть гостей, проводитимуть дегустації та екскурсії, адже запит на це від людей величезний.
Для мене тримати келих українського вина під час війни — це символ нашої стійкості. Це знак того, що ворог не здатний забрати в нас людяність, внутрішню культуру та вміння насолоджуватися життям попри обставини. Ми залишаємося людьми зі смаком, які вірять у свою країну та її майбутнє, — підсумовує Оксана Буячок.
