Чому в Україні прижилися QR-коди в закладах, а у світі — ні
До часу пандемії QR-коди були для українців радше фішкою, нішевою забавкою: зісканувати меню в ресторані, перейти на сайт компанії з паперового флаєру. Усе різко змінилося в ковідні часи, коли ми оцінили перевагу безконтактного сервісу та особливо під час повномасштабного вторгнення — волонтерські збори за QR-кодами з переходом на «банки» стали нашою буденністю.
Чи використовують QR-коди у світі так само активно, як в Україні, і як це пов’язано зі статусом «цифрового тигра» Європи, який Україна отримала в Давосі ще у 2022 році?
Українська QR-еволюція: від меню до платіжів і донатів
На українському ринку є три помітні гравці, за кейсами яких цікаво спостерігати розвиток індустрії: Choice (раніше ChoiceQR), Expirenza і ME-QR.
В Україні QR-коди найактивніше використовуються там, де потрібно швидко перевести людину з офлайн-точки в цифрову дію: меню, оплату, заявку, донат, реєстрацію або перехід на сайт.
Найсильнішими напрямами є HoReCa, платежі й перекази, донати, івенти, ритейл, освіта та логістика.
Олексій Кісіль,
Product Manager at ME Team
Український стартап Choice стартував у 2020 році, заснований Олексієм Ільяшем та Володимиром Оляницьким. Спочатку ресторани реєструвалися в системі та безплатно створювали онлайн-меню, згодом компанія пропонувала їм платну підписку. Під час пандемії меню, яке не потрібно друкувати на папері й можна оперативно змінювати за позиціями, швидко набуло популярності серед власників і відвідувачів закладів.
У 2020 році, під час пандемії, QR-меню було новим, актуальним і фактично обов’язковим рішенням. Зараз це радше доповнення до інших можливостей: власного сайту доставки, інтеграцій із логістичними партнерами, оплати за столом тощо.
Водночас кожен ринок має свою специфіку. Наприклад, у Чехії модулем резервування столів користується кожен другий заклад, а в Україні він значно менш популярний — його використовують до 500 ресторанів у всій країні.
Юлія Шейко,
General Manager Choice
За два роки компанія зросла в повноцінну ресторанну платформу для клієнтів у 25 країнах світу й мала офіси на батьківщині та в Чехії. За даними Forbes Ukraine, у 2023 Choice була серед 25 найперспективніших стартапів з оцінкою у $15-20 млн, а у 2025 році компанія залучила $1 млн від польського Smartlink Partners.
Після початку повномасштабного вторгнення багато малих проєктів припинили роботу. Choice було дещо легше, оскільки компанія вже працювала на двох ринках — українському та чеському, які розвивалися паралельно.
Завдяки ЗСУ, швидкому відновленню роботи команди та поверненню ресторанів до роботи вже влітку 2022 року компанія відновила активний розвиток, а в січні 2023 повернулася до показників лютого '22.
Юлія Шейко,
General Manager Choice
Двомірний код у цьому кейсі не просто зручне меню, він працює як вхід у воронку продажів. Його справжня цінність тому, що відбувається після сканування: актуальне меню, фото, описи, мультимовність, акції, онлайн-замовлення, оплата, збір відгуків, аналітика та інструменти для роботи з гостями. Завдяки QR гість закладу може комунікувати з рестораном за всіми питаннями з будь-якої точки світу в своєму телефоні.
Expirenza (зараз відома як Expirenza by mono) — сервіс заснували у 2019 році київські підприємці Олександр Гудков та Михайло Селецький. Щоби розвинути ресторанний напрям, monobank придбав проєкт у вересні 2021 року. У 2024 році запустили окремий мобільний застосунок для відвідувачів, де можна було зробити замовлення за меню, оплатити рахунок, залишити чайові та оцінити заклад.
У 2025 році Expirenza розширилася ще далі. У застосунку з’явилися профілі клієнта й офіціанта, що дають змогу закладам збирати дані про гостей і персонал. Як повідомляє Forbes, на той момент із сервісом працювали вже 3500 закладів.
Між першим і другим кейсом є відмінність: якщо Choice виросли з QR-меню у самостійну ресторанну техплатформу, Expirenza з меню стала частиною ширшої фінтех-екосистеми monobank. Тут QR-код працює як вхід у сценарій, де в користувачів уже є сформована довіра до платежів і мобільного банкінгу mono.
Особливе ставлення українського споживача до mono викликає саме їхня опція створення «банок» з QR-кодами для зборів ЗСУ та на інші волонтерські потреби. Хоча поки що не можемо доказати статистично щодо ставлення :), але щомісяця 1,8 млн людей закидають гроші на волонтерські банки.
Платформу ME-QR заснував Іван Мельничук у 2021 році. На відміну від ChoiceQR та Expirenza, вона не прив’язана до одного ресторанного або платіжного сценарію. ME-QR одразу побачили, що майбутнє за максимальною керованістю QR-кодів і повній аналітиці. Тому позиціонувалися як універсальна платформа для бізнесу, маркетологів, івентів, освіти, ритейлу, упаковки та інших offline-to-online комунікацій.
За логікою ME-QR, бізнес максимально керує тим, що відбувається після сканування. Код може вести на лендинг, меню, купон, інструкцію, візитку, застосунок або сторінку товару. Якщо це динамічний QR-код, лінк можна змінювати без передруку матеріалів — наприклад, перекинути той самий код із сезонної акції на новий офер або з постера на окремий лендинг.
Головна помилка бізнесу — сприймати QR-код як картинку з посиланням, а не як частину воронки. У ME-QR серед типових проблем називають слабкий UX після сканування, відсутність чіткої цілі, недовіру до редиректів, недостатню аналітику та поганий офер.
Якщо користувач сканує код і потрапляє на повільну сторінку, довгу форму або головну сторінку сайту без зрозумілої дії, проблема не в QR, а в сценарії.
Олексій Кісіль,
Product Manager at ME Team
Завдяки аналітиці, UTM-міткам, статистіці сканувань, кастомізованому дизайну і можливості інтегрувати QR у маркетингову воронку компанії бачать, скільки людей відсканували код, з яких каналів прийшли, які пристрої використовували й чи виконали цільову дію після переходу.
Це особливо важливо для офлайн, де плакат, упаковка, візитка, стенд на івенті чи флаєр погано вимірюються. QR-код із коректною аналітикою перетворює їх на канал, де можна відстежувати переходи, заявки, завантаження або покупки.
QR самі собою не є маркетинговим каналом. Він стає ним лише тоді, коли бізнес вимірює результат і керує шляхом користувача після сканування. Тому ключовими стають не тільки самі коди, а динамічні QR, аналітика, UTM-мітки, ретаргетинг, A/B-тести й різні сценарії редиректу.
Олексій Кісіль,
Product Manager at ME Team
Як поширені QR-коди у світі й хто насправді тут лідер
QR-код (від англ. Quick Response — швидкий відгук) винайшов японський інженер Масахіро Хара в 1994 році, котрий працював у дочірньому підприємстві автовиробника Toyota. На заводах потрібно було швидко маркувати й відстежувати велику кількість деталей, а новий код зчитувався в 10 разів швидше за звичайні й зберігав у собі тисячі символів.
Перший бум користування QR-кодами стався в Японії у 2002, а з появою QR-сканерів у стандартній камері смартфонів на базі iOS та Android двомірні коди нарешті поширилися світом. Але справжній бум відбувся разом із пандемією, що цілком логічно, через можливість безконтакного користування завдяки QR-кодам різними сервісами.
Що каже статистика
Найглибше QR-коди інтегровані саме в Азії через те, що уряди й фінансові системи регіону активно просували QR-платежі, особливо після COVID. QR Insights оцінює Asia-Pacific як регіон із найвищим прогнозним темпом зростання — 18,3% CAGR у 2026–2030 роках.
У Китаї, за тим же джерелом, понад 90% мобільних платежів проходять через QR-системи, а в Індії понад 9 млн продавців приймають QR-платежі.
Цікаво, що США посідають перше місце за загальним обсягом сканувань, а це 42% усіх сканів на планеті. Проте за відсотком проникнення серед населення США займають лише 37-ме місце, тому що QR-коди використовуються переважно в маркетингу, ресторанах, меню та маркетингових кампаніях, а не для щоденних платежів.
Європа є другим за величиною регіоном використання QR-кодів у світі. За даними QR Code Tiger, понад 86% європейських користувачів смартфонів сканували QR-код хоча б раз. QR Insights вказує, що Франція посідає третє місце у світі за часткою сканувань із 6,4%, а Велика Британія має 3,6%.
.
На відміну від азійських країн, у Європі QR-коди не є головною платіжною інфраструктуроюде, як і раніше, домінують безконтактні банківські картки та NFC-чіпи. Вони популярні в громадському транспорті, для перегляду медичної інформації.
У великих містах — Києві, Львові, Празі та Варшаві — ресторанні заклади постійно шукають інструменти, які допомагають оптимізувати процеси, більше заробляти й менше витрачати. Значну роль відіграє конкуренція: що вона вища, то швидше бізнес упроваджує корисні інновації.
Юлія Шейко,
General Manager Choice
Через ініціативу ініціатива Digital Product Passport від Єврокомісії в Європі QR набуває регуляторної та товарної функцій: він показує дані про походження товару, сталість, склад, інструкції, сертифікацію й відстеження життєвого циклу продукту.
В Україні QR-коди вже добре сприймаються в практичних сценаріях — меню, оплатах, донатах, документах, івентах і доставці. Але на більш зрілих західних ринках QR частіше використовують як частину маркетингової аналітики: для attribution, ретаргетингу, A/B-тестування, персоналізованих лендингів і звітності.
Тобто український ринок уже прийняв QR як звичний формат, але наступний етап — навчитися працювати з ним як із каналом продажів і аналітики.
Олексій Кісіль,
Product Manager at ME Team
Як бачите, сценарій України більш подібний до азійського, ніж американського чи європейского. Але чому?
Чому ж в Україні прижилися QR-коди в закладах
Повертаємося до фрази, наголошеної в Давосі у 2022 році, що Україна є цифровим тигром Європи.
У січні 2018 року наш уряд схвалив першу комплексну Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства, котра ознаменувала перехід від сировинної моделі до цифрової економіки. У вересні 2019 року створили Міністерство цифрової трансформації, після чого почався активний розвиток проєкту «Держава у смартфоні». У 2024–2025 роках уряд затвердив стратегію цифрового розвитку й інновацій WINWIN до 2030 року, розширивши фокус на штучний інтелект, роботизацію та інші технологічні напрями.
Отже, QR-код не прийшов в Україну в порожній простір. До моменту масового поширення QR-меню користувачі вже звикли, що смартфона достатньо для всіх важливих дій: оплати карткою або телефоном, користування банківськими застосунками, використанян цифровими документами, донатів, підтвердження особи чи отримання державної послуги онлайн.
До пандемії QR-коди часто сприймалися як додатковий або нішевий інструмент, але після COVID користувачі звикли сканувати їх у щоденних сценаріях — для меню, оплати, доставки, документів, сервісів і авторизації. Тобто QR у закладі не вимагав від гостя нової поведінки, а продовжував уже засвоєний мобільний сценарій.
Олексій Кісіль,
Product Manager at ME Team
Висновки
QR-коди поступово проникають у регіональні ринки планети, але швидкість поширення не завжди збігається з глибиною інтеграції. США дають найбільший обсяг сканувань у світі, але QR здебільшого інструмент маркетингу, меню, реклами, упаковки та офлайн-to-online переходів. В Азії ситуація інша: QR стійка частина платіжної інфраструктури, беззаперечним лідером є Китай.
Європа рухається третім шляхом, де QR-коди використовуються в транспорті, квитках, меню, ритейлі, медичній інформації та упаковці, але не є головним способом оплати.
Україна в цій картині займає окреме місце: з одного боку, QR у нас працює подібно до європейського сценарію: меню, івенти, ритейл, документи, логістика. З іншого — ми ближче до азійського ринку в тому сенсі, що QR швидко вбудувався в нашу фінансову поведінку: оплати, перекази, чайові, збори, донати.
Впливає також і воєнний контекст: волонтерські збори на monobank-банки перетворилися на нашу повсякденну культуру.
