Простір, де зустрічаються лайфстайл та нетворкінг
У глобальній індустрії спорту набуває розмаху феномен, аналогів якому не було останні кілька десятиліть. Падел — динамічний гібрид великого тенісу та сквошу, визнано ракетковим видом спорту, який зростає найшвидше.
Обсяг ринку у 2024 році склав $2,1 млрд і за прогнозами становитиме $3,8 млрд у 2030. Ринок падел-спорядження оцінюється у $147 млн у 2025 році і досягне $266 млн до 2030 року при середньорічному темпі зростання 12,65%.
В Україні падел вже перетворюється на великий бізнес, куди заходять мільйонні інвестиції та відомі імена країни. Лише за останній рік ринок сколихнули гучні прем’єри: співвласник АТБ Геннадій Буткевич запустив ультрасучасний Lisnyky Padel Club, президент УАФ Андрій Шевченко став партнером мережі A7 Padel, а перша ракетка України Еліна Світоліна та Сергій Стаховський у партнерстві з бізнесменом Всеволодом Кожемякою відкрили урбаністичний клуб SVITO на столичному Подолі.
Проте попит все ще суттєво перевищує пропозицію, і провідні клуби тримають свої маркетингові стратегії, бюджети та інструменти залучення гравців у таємниці. Редакція Slid Media спробувала дослідити, чим живе український падел-маркетинг та за допомогою яких підходів клуби завойовують серця гравців.
Глобальний ринок паделу в цифрах
Згідно з даними звітів Міжнародної федерації паделу (FIP) та аналітикою Playtomic, лише за період з 2021 по 2024 рік кількість критих і відкритих падел-кортів у світі зросла на 240%. Якщо ж винести за дужки Іспанію, де цей спорт давно є культовим, то в решті країн планети стрибок за цей же час склав 600%.
Станом на 2026 рік кількість активних гравців-аматорів налічує понад 35 мільйонів людей, а сама інфраструктура продовжує масштабуватися зі швидкістю понад 15% на рік. Тільки за останні півтора року на карті світу з’явилося понад 14 000 нових кортів.
Перспективи гри виглядають привабливо: падел уже був успішно представлений на Європейських іграх-2023, а дебют на Олімпіаді-2032 в Брісбені вважається цілком реалістичним. В Україні ж, за прогнозами Федерації, після завершення війни розвиток цієї індустрії пришвидшиться щонайменше вдвічі.
Географія експансії
Поки український ринок паделу проходить стадію раннього ажіотажу, у світі цей спорт трансформувався у гігантську індустрію, яка за останні роки поповнилася тисячами нових локацій, а загальна кількість майданчиків на планеті вже перетнула позначку у 58 тисяч.
Проте географія цього буму вкрай неоднорідна. Аналітики Playtomic та PwC Strategy& у звіті Global Padel Report 2026 поділяють світову мапу паделу на кілька архетипів.
-
Padel Heartlands («cерце індустрії»): Іспанія, Італія та Аргентина. Тут падел є частиною повсякденної культури. Ринки повністю насичені, тому клуби більше не будують нові корти, а змагаються на рівні преміального сервісу, реновацій та цифрового маркетингу.
-
The Sweet Spot («ідеальний баланс»): Франція, Нідерланди, ОАЕ. Регіони з контрольованим та здоровим зростанням. Нові корти відкриваються чітко під запити аудиторії, зберігаючи високу і стабільну завантаженість.
-
The Hotspot («епіцентр хайпу»): Велика Британія та Німеччина. Країни, де попит шалено випереджає інфраструктуру (ситуація, дуже схожа на українську). Тут гравці часто скаржаться на труднощі із бронюванням кортів у прайм-тайм. Це залучає великий інституційний капітал, який вливають у розбудову технологічних центрів.
-
Diamonds in the Rough («неограновані алмази»): США, Індія, Бразилія. Величезні за потенціалом ринки, які поки що перебувають на початковій стадії формування. Наприклад, у США падел розвивається переважно як ультрапреміальний закритий вид спорту для топ-менеджменту та бізнес-еліти.
Розподіл кількості нових кортів за регіонами, 2025
Секрет такого стрімкого успіху криється в кількох чинниках:
-
Низький поріг входу для гравців. На відміну від великого тенісу, який вимагає тривалих тренувань, в падел може зіграти людина, яка вперше тримає ракетку.
-
Максимальна соціалізація. У падел грають в парі або 2 х 2. Менші розміри корту (10х20 метрів) зближують гравців, дозволяючи під час матчу жартувати, спілкуватися та підбадьорювати один одного.
За словами зіркового тренера, чемпіона України та гравця збірної Станіслава Архипова:
Падел підходить для будь-якого віку. Це суперсоціальна гра, яка більше схожа на тусовку, ніж на спорт. Люди приходять не тренуватися, а отримувати емоції — і саме це їх утримує.
Завдяки такій атмосфері клуби швидко перетворюються на місця нетворкінгу, де контракти підписуються не менш охоче, ніж у переговорних кімнатах. Гра приваблює знаменитостей, яким важливо асоціюватись із певним стилем життя. Кріштіану Роналду, Зінедін Зідан, Златан Ібрагімович, Девід Бекхем, Ліонель Мессі, Серена Вільямс, Рафаель Надаль та Том Голланд регулярно з’являються на кортах або інвестують у власні бренди ракеток та мережі клубів, генеруючи вірусні охоплення в соцмережах.
До того ж підкуповує і фінансова механіка. Добре керований падел-клуб — це стійка бізнес-модель, яка генерує дохід одразу з кількох джерел: оренда кортів, абонементи, приватні уроки, дитячі академії, корпоративні заходи, магазин та кейтеринг. Для мережі об’єктів під єдиним брендом ця модель масштабується максимально ефективно. Олександр, засновник та діючий керівник Zalizko Courts, в розмові із Павлом Полікановим, засновником проєкту Padel Club Eleven, наводить такі показники:
-
$24 000–$40 000 — вартість будівництва одного якісного корту в Україні;
-
близько 1 року — термін окупності одного окремого корту становить;
-
близько $500 000 — загальні інвестиції у запуск повноцінного сучасного падел-клубу на 3–4 корти із критим ангаром, роздягальнями, лаунж-зоною та кав’ярнею;
-
3–4 роки — термін повної окупності (ROI) такого масшабного проєкту.
Український контекст: від перших п’яти кортів до падел-буму під час війни
Український спорт зазвичай імпортує світові тренди із запізненням у кілька років, і падел не став винятком. Як згадує президент Федерації бадмінтону України та Української падел-федерації (УПФ) Олексій Дніпров, до початку повномасштабного вторгнення на всю країну функціонувало не більше п’яти кортів. Ринок перебував у зародковому стані, а сама гра сприймалася як екзотична розвага для вузького кола поціновувачів.
Переломний момент відбулися саме за останні два роки. Попри війну, постійні обстріли та важку економічну ситуацію, падел в Україні продемонстрував швидкі темпи розвитку.
За словами генеральної секретарки УПФ Олесі Ніколенко, станом на першу половину 2026 року в країні вже функціонує близько 200 кортів, з яких понад 150 з’явилися за останні 24 місяці. Епіцентром цього буму став Київ (майже 100 майданчиків), проте географія спорту стрімко розширюється на захід та південь: активно будуються об’єкти у Львові, Одесі, Ужгороді, Івано-Франківську, Чернівцях та Хмельницькому.
За офіційними прогнозами Федерації, до кінця 2026 року загальна кількість кортів в Україні має перешагнути позначку в 300 одиниць.
За оцінками УПФ, на сьогодні всередині країни вже сформувалося ядро з 10 000 людей, які постійно грають у падел.
В країні відкриваються дитячі академії (зокрема, на базі клубу KRSP для дітей від 6 років), на корти масово заходять професійні атлети з інших видів спорту, які шукають нових емоцій.
Яскравий приклад такого захоплення — олімпійська чемпіонка з фехтування Олена Кравацька, яка ділиться своїм досвідом:
У паделі я зловила неймовірний кураж — граю майже щодня, іноді доводиться себе стримувати.
Окрім низького порогу входу, ключовим драйвером українського падел-буму став ментальний та соціальний чинник. Богдан Левчук, лідер національного рейтингу Австрії з паделу, гравець збірної України з паделу та засновник спільноти Padel Ukrainian Community, упевнений, що падел виграє конкуренцію у класичного тенісу на клубному рівні саме завдяки психологічному клімату:
На жаль, у тенісі більш токсична спільнота. У паделі все інакше: люди, навіть якщо не знайомі, готові стати в пару чи зіграти один проти одного. Падел — це, перш за все, парний вид спорту, і саме це є його великою перевагою... Він допомагає завести корисні знайомства, знайти зв’язки й нових друзів.
Цю думку підтверджує і В’ячеслав Сєдоплатов, чемпіон світу з тенісу у віковій категорії 35+. Він наголошує, що в Україні падел стрімко перетворюється на головний майданчик для якісного дозвілля:
Люди тут отримують все: від задоволення до фізичного навантаження, нові знайомства, бізнес, вечірки. Тут відбувається все на одному корті.
Глобальні маркетингові тренди 2026 року
Перш ніж перейти до українських кейсів, поглянемо на те, як трансформується світовий маркетинг цієї індустрії згідно з останніми дослідженнями Playtomic та PwC.
-
Еволюція в Lifestyle-хаби. Ринок остаточно відходить від концепції «просто кортів». Сучасний клуб — це мультифункціональний велнес-простір, який об’єднує спорт, коворкінги, ресторани та зони для нетворкінгу. Бренди інвестують не лише у продаж інвентаря, а в створення екосистем, де людина проводить увесь свій день. Яскравим прикладом є кейси компанії Babolat, яка створює масштабні брендовані клубні простори (як преміальний клуб La Masó у Мадриді), інтегруючи туди фірмову культуру, лаунжі та сервіс гостинності.
-
Маркетинг через структуровані формати. Дослідження показують, що звичайне бронювання кортів, хоч і залишається базою — 68% від загального обсягу, — приносить менше лояльності та грошей, ніж організовані клубом активності. У тренді — Open Matches (відкриті матчі для незнайомців), внутрішні ліги, академії та турніри. Вони не лише збільшують середній чек, а й вирішують головну маркетингову задачу утримання (Retention), інтегрують гравця в спільноту.
-
Цифрова екосистема та Revenue Management. Світові оператори все активніше використовують мобільні екосистеми та автоматизацію для управління завантаженням та динамічного ціноутворення. Маркетингова аналітика на основі реальних даних дозволяє згладжувати глибокі провали відвідуваності в обідні години за допомогою таргетованих акцій, гейміфікації в застосунках та залучення специфічних аудиторій (наприклад, проведення B2B-заходів чи корпоративних тімбілдінгів саме в денний час).
Як українські падел-клуби борються за аудиторію
Відповідь криється в самій природі цього спорту.
Падел — це про стиль життя та нетворкінг.
Його характер — соціальний, швидкий та естетичний. Якщо раніше головним інструментом для дорогого бізнес-нетворкінгу та укладання угод був гольф, то сьогодні падел повністю забрав цю функцію собі, але з набагато меншою точкою входу.
Редакція Slid Media зверталася за прямими коментарями до провідних падел-клубів України щодо їхніх маркетингових бюджетів та стратегій залучення клієнтів, проте гравці відмовилися надавати відповіді, визначаючи цю інформацію «надчутливою». Тому, щоб зрозуміти, як саме цей бізнес залучає клієнтів, ми дослідили цифровий слід, пошукову видачу та контент-стратегію у соцмережах.
Аналіз того, як заклади комунікують, де рекламуються та які мобільні інструменти пропонують, дозволяє виокремити на українському ринку три різні підходи до просування.
Підхід №1. Доступність та спортивне ком’юніті
Перший підхід уособлюють клуби, які роблять падел масовим і відкритим для кожного. Вони пропонують насамперед зручність, швидкість та якісний спортивний сервіс у межах міста.
Класичний приклад такої роботи — RSP (Racket Sports Park), найбільший центр ракеткових видів спорту в Україні, має дві локації в Києві і одну у Львові. Це один із небагатьох гравців, який системно купує рекламу в пошуковику Google та Meta. Їхній сайт тримається на перших позиціях у видачі, збираючи всіх, хто шукає можливість пограти в столиці та за її межами.
Для RSP Kyiv основний майданчик — Instagram із понад 10 тис. підписників. Акцент роблять на масштабах інфраструктури, професіоналізмі та інтерактиві.
Спілкування з аудиторією вибудуване навколо розкладу турнірів, розбору цікавих фактів про падел та челенджів.
Крім того, сторінка працює як головна інформаційна дошка для спільноти: контент чітко розділений за напрямками (падел, сквош, бадмінтон, дитяча академія).
RSP Kyiv також використовує Threads та TikTok, проте активність там не надто висока. А ось YouTube-каналом стосунки не склалися, і він перетворився на такий собі «цифровий музей». Канал, створений в 2021, проте давно не оновлювався.
RSP має застосунок Lucky Fit, де можна записатися на тренування, орендувати корт чи купити абонемент.
Схожу ставку на масовість робить клуб REJO Tennis & Padel на ВДНГ, чиї корти розташовані посеред величезної паркової зони.
Клуб активно використовує локальне SEO, збирає органічний трафік за запитами типу «теніс пдел вднг». Платного таргету у Meta Ads наразі ми не побачили.
Сторінка клубу в Instagram — жива та динамічна. Окреме місце займають анонси, драйвові відео з тренувань та відеозвіти з турнірів, а також знайомство з тренерським складом. Візуальний ряд сторінки транслює легкість, фан та естетику спорту, показуючи корти REJO як головне місце зустрічі активної молоді серед зелені ВДНГ.
TikTok для REJO слугує скоріше тестовим майданчиком для трендів або джерелом відеоматеріалу, який потім переливають у Reels.
Клуб оцифрував клієнтський шлях через власний застосунок REJO, де реалізовано повний цикл: від вибору вільної години до бронювання конкретного тренера.
Підхід №2. Заміський клуб та преміальний нетворкінг
Тут падел просувають як елемент статусу, елітарного відпочинку та закритої спільноти для бізнесменів, інвесторів та топменеджерів.
Одним із представників такого підходу є Lisnyky Padel Club. Власник клубу Геннадій Буткевич (співзасновник АТБ та великий інвестор в український спорт) будує інфраструктуру вищого гатунку, що диктує і специфіку маркетингу.
Замість відкритого сайту весь цикл взаємодії з клієнтом (бронювання, оплата, оренда інвентарю) відбувається в застосунку PADO. Активної реклами в Meta Ads ми не виявили, проте помітили зовнішню реклама (кампейн на Липках):
Instagram клубу витриманий у стилі преміального мінімалізму. Багато світла, акцент на геометрію критих професійних кортів, високу якість покриття.
Активність у Facebook ведеться паралельно з Instagram, оскільки для дорослішої бізнес-аудиторії України цей майданчик досі залишається основним каналом споживання контенту.
Турніри в Лісниках перетворюються на світські події з фуршетами та тест-драйвами автомобілів Porsche, де спорт стає чудовим приводом для обговорення нових ділових проєктів.
Підхід №3. Зіркові імена, міська культура та лайфстайл
Третій підхід поєднує силу особистих брендів засновників, естетику сучасного міста та колаборації з іншими індустріями. Тут маркетинг орієнтований на прогресивних містян, креативний клас та IT-спільноту, для яких падел — це насамперед стиль життя та частина повсякденної культури.
Найгучнішим прикладом стало відкриття клубу SVITO Padel Club на Подолі в травні 2026 року. Його засновники — перша ракетка країни Еліна Світоліна та Сергій Стаховський у партнерстві із Всеволодом Кожемяко. Головний маркетинговий рушій — особистий бренд засновників, адже Світоліна та Стаховський є потужними лідерами думок із сотнями тисяч підписників.
Ще до офіційного відкриття клуб зібрав бізнес-еліту та блогерів на закриту вечерю прямо посеред кортів, створивши медійний ажіотаж.
Проте успіх клубу тримається не лише на зіркових іменах, а й на виваженому оточенні. SVITO розмістився на території популярного гастрономічного та культурного хабу GARAGE. Клуб відкрився у колаборації з відомим брендом спортивних просторів Smartass, із яким Svito ділить лаунж-простір, душові та роздягальні.
Це дає ідеальну синергію: людина приходить на функціональне тренування, бачить падел-корти, бере ракетку, а після гри йде пити каву чи вечеряти в GARAGE.
Таким чином закривається повний цикл міського дозвілля.
Оскільки запуск був масштабним, зробили також ставку на публікації у провідних міських та бізнесових ЗМІ (Forbes, The Village Україна, спортивні медіа). Клубу не потрібна агресивна реклама, оскільки PR-кампанія та авторитет засновників уже забезпечили їм високий рівень органічного трафіку та впізнаваності.
У схожому напрямку рухається і новий клуб Андрія Шевченка A7 Padel Pechersk, який наразі працює в тестовому режимі. На своїй сторінці в Instagram бренд одразу заявляє про себе як про падел-клуб нового формату. Для них гра — це не просто спорт, а повноцінна філософія комфорту та естетики.
Додайте до цього естетичні сторіз, які роблять акцент на красивій формі та легкості перших кроків у грі, і ви отримаєте простір, де спорт сприймається як модне та приємне хобі, куди хочеться повертатися.
Уся взаємодія з відвідувачами, від вибору вільного часу до бронювання кортів, відбувається всередині мобільного застосунку.
Куди рухається маркетинг українського паделу?
Унікальність нинішнього українського падел-ринку полягає в кон’юнктурі: кількість охочих грати все ще перевищує наявну кількість кортів.
Розуміючи цей запит і дефіцит інфраструктури, Українська падел-федерація навіть запровадила безпрецедентну програму підтримки для комерційного сектору. Інвесторам, які хочуть зайти в цю нішу, безкоштовно надають готові економічні моделі діючих клубів та допомагають із підрядниками. Мета — якомога швидше масштабувати ринок до запланованих 300+ кортів та створити першу професійну національну лігу.
Наступний стратегічний етап у просуванні паделу в Україні — масштабна медіаекспансія. Сьогодні контент індустрії переріс рівень аматорських стримів та коротких роликів у TikTok. Маркетингова стратегія УПФ передбачає великий вихід на головні екрани країни — запуск трансляцій та інтеграцій на топових медіаплатформах типу Megogo. Такий медійний крок остаточно закріпить падел у вищій лізі українського спортивного бізнесу та залучить великих спонсорів.
Аналізуючи цифровий слід українського ринку, ми побачили, що вітчизняні клуби дивовижним чином перестрибнули декілька етапів еволюції та влучили у світові маркетингові тренди. У той час як консервативна Європа роками йшла до цифровізації, український падел стартував із нею за замовчуванням. Майже кожен більш-менш великий клуб вже має власні мобільні застосунки з безшовним шляхом користувача, а колаборації типу SVITO + GARAGE + Smartass — це зразок лайфстайл-хабу, про який як про майбутнє індустрії пишуть аналітики PwC.
Ба більше, українські оператори вже навчилися будувати спільноту, активно розвиваючи академії, створюючи групи для пошуку партнерів та проводячи турніри. Проте, згідно з досвідом Playtomic, наступний маркетинговий рівень, який українським гравцям ще належить опанувати, — це масштабування та повна диджиталізація цих процесів. Мова йде про перехід від ручного адміністрування спільнот до інтеграції автоматизованих алгоритмів розумного підбору суперників за динамічним рейтингом та гейміфікації всередині самих застосунків.
Саме автоматизація соціальних зв’язків дозволить перетворити локальні ком’юніті на системний та прогнозований бізнес, готовий до великого масштабування.
Тож інвестувати в системну розбудову власного бренду та вирощувати навколо нього міцну спільноту потрібно вже зараз, щоб не залишитися поза грою, коли ринок заповниться вщент.
